Будь-яке лікарняне  середовище  приховує  колосальні  епідемічні ризики  як  для пацієнтів, так і для персоналу. Біологічні ніші не можуть залишатися порожніми, негайно наповнюються мікроорганізмами, які під впливом зовнішніх чинників стають агресивними та витривалішими до лікарняних умов. На жаль, чим більше ми втручаємося в мікробіологічний світ, тим жвавіше він змінюється, пристосовується, наприклад, до антимікробних препаратів, дезінфікуючих засобів, антисептиків, створюючи «казкові» механізми супротиву.

За даними світової статистики, кожен 10-й пацієнт після стаціонарного лікування набуває інфекцій, пов’язаних з наданням медичної допомоги, і у 70% даних випадків саме руки медичного персоналу визнані чинниками передачі збудників.

Шлях кожної лікарні до формування політики гігієни рук, коли процедури з миття рук милом або обробки їх антисептиком стають невід’ємною частиною професійної культури кожного фахівця, досить довгий та важкий. Впровадження програми з покращення гігієни рук персоналу потребує тривалих титанічних колективних зусиль з охопленням усіх напрямків мультимодальних стратегій: щодо ресурсного забезпечення, щодо навчання, використання нагадувань на робочих місцях, моніторингу дотримання гігієни рук, оцінки прогалин та досягнень та зворотного зв’язку з персоналом на усіх рівнях надання медичної допомоги.

Всесвітній день гігієни рук дає нам додаткову нагоду наголосити про професійну культуру та дисципліну в Клініці, згадати про право пацієнтів на отримання епідемічно безпечної медичної допомоги, про необхідність особистого професійного захисту від біологічних ризиків та захисту лікарняного середовища! Бережіть себе та будьте здорові!

Лікар-епідеміолог (госпітальний)  
Інна КЛЮЧНИК